У південній частині Соборної площі, поруч з трапезною палатою, стоїть Благовіщенська церква разом з приміщенням колишніх архімандричих покоїв. Сучасного вигляду споруда набула під час останньої перебудови 1867 р.

Перші зображення будівлі, призначеної для проживання архімандритів монастиря можна побачити на плані А. Кальнофойського 1638 р. та малюнку А. ван Вестерфельда.

Під час пожежі 1718 р. будинок архімандрита згорів, а на його місці побудували одноповерхові кам’яні келії, пізніше надбудовано ІІ поверх. За вказівкою архімандрита Луки Білоусовича архітектор Й. Шедель 1752 р. прибудував до існуючого корпусу інший, фасад якого, прикрашений по боках двома ризалітами, виходив на південь.

У 1904-1905 рр. турботами священноархімандрита Лаври митрополита Флавіана (Городецького) на місці одноповерхового приміщення церкви св. Михаїла зі східного боку будинку митрополита за проектом архітектора А. Єрмакова збудували двоповерхову Благовіщенську домову церкву.

У 1923 р. в колишньому будинку митрополита розташувався музей культів і побуту. Для його створення в Лавру були перевезені збірки Музею Духовної академії, Михайлівського, Софійського, Флорівського, Брянського, Видубицького, Микільського, Случського монастирів, речі з деяких київських церков, культові предмети з Всеукраїнського історичного музею. До 1925 р. Київський музей культів і побуту став одним з головних музеїв України, його фонди складали 82 тисячі експонатів і були розміщені у 8 відділах. Після постанови 1926 р., за якою на території колишньої Києво-Печерської лаври було створено історико-культурний заповідник, Музей культів і побуту з усіма відділами ввійшов до його складу.

Під час війни будинок митрополичих покоїв і церкви зазнав руйнації. У повоєнний період завдяки копіткій праці реставраторів були відновлені як внутрішнє планування приміщень, так і декоративне оздоблення фасадів. Нині у цьому будинку розміщено експозицію Національного музею українського народного декоративного мистецтва.