Будівля була зведена між 1798–1799 рр. Вперше достовірне зображення пам’ятки фіксовано інструментальним планом Києва 1799 р., тоді як на планах 1786–1787 рр. ця будівля не значиться. Між роками 1787 та 1797 муроване будівництво на Подолі маловірогідне, оскільки з 1787 р. діяв указ Катерини ІІ про генеральне планування Києва, за яким намічалося знести все Нижнє місто. Цей проєкт був скасований наказом Павла І від 13 листопада 1797 р.

На плані міста 1803 р., складеному міським цивільним архітектором А. Меленським будівля належить садибі № 383, володарем якої був купець 1-ї гільдії Іван Киселівський. Тобто, будинок по вул. Набережно-Микільській (нині Г. Сковороди, 9Б) був збудований у зазначені роки, як особистий особняк Івана Киселівського, де він мешкав разом з родиною.

На плані Києва 1836 р. будинок показаний після перепланування Подолу за проектом В. Ґесте. Він опинився під кутом до червоної лінії нової траси вул. Набережно-Микільська, на його обійсті — жодної флігельної будови. Проте будинок зберіг початкову планувальну конфігурацію.

Найранніший опис будинку є у «Е.И.В. Указе из Киевской казенной палаты Киевскому городовому магистрату» від 10 вересня 1806 р. про кам’яниці, що магістрат пропонує під винний відкуп. Третім будинком тут названо помешкання «Киевского купца Ивана Киселевского по Набережно-Николаевской улице с тремя погребами, в два этажа, и в первом три покоя большие и две кладовые, а в верхнем четыре покоя и одна кладовая, мерою в длину 33, а в ширину 18 аршин, в двадцать тысяч рублей».

На час складання цього опису на нижньому поверсі вже було 10 житлових приміщень, а на горішньому зазначені три «горницы большие, четвертая зала», а також «бахан или кладовая». Згадані розпис стін і стелі другого поверху та дах «с шелиовок под железный гвоздь». 

У 1835 р. цей будинок був викуплений колезьким асесором Іваном Григоровичем Киселівським (сином Григорія Івановича) й на час складання опису мав по 7 «кімнат житлових» на першому та другому поверхах. У екстер’єрі, дощатий дах був замінений залізним, а з боку двору прибудовано під’їзне крильце з мурованими колонами. У цьому ж опису зазначено, що новий власник будинку використовує його як «заведение гостиницы для приезжих евреев».

Будинок по вул. Григорія Сковороди, 9Б є однією з перших у Києві пам’яток архітектурного класицизму, зведеною за індивідуальним проєктом із використанням традиційних для середньовічного й модерного часу прийомів планування Подолу. Цінність пам’ятки полягає у тому, що вона збудована до початку поширення типових проєктів класичної архітектури 1809–1812 рр. Власником будинку до початку ХХ ст. залишалася родина купців та державних службовців Киселівських, хоча безпосередньо її представники, починаючи з 1848–1849 рр. у ньому й не проживали, здаючи його в оренду. У 1920–1984 рр. будинок належав комунальному господарству міста як житловий. Постановою Ради міністрів УРСР № 275 від 5 липня 1984 р. «Про організацію комплексного археологічного дослідження історичної частини району Подолу у м. Києві» Київським міськвиконкомом його надано під базування Подільської археологічної експедиції Інституту археології НАН України.