Успенський собор

Успенський собор Києво-Печерської лаври – один з найдавніших храмів Київської Русі, унікальна пам’ятка архітектури, усипальниця багатьох видатних осіб. Будівництву собору передували численні дива. Зводили його на пожертви варяга Шимона, який прийняв християнську віру. Дар свій – золотий пояс вагою 50 гривень – він зняв зі скульптурного зображення розіп’ятого Христа, поставленого його батьком.

Як свідчать літописні джерела, закладини собору урочисто відбулися 1073 р. у присутності всієї печерської братії на чолі з Феодосієм. Будівництво храму було завершено 1077 р. за ігумена Стефана, а роботи з його опорядження та внутрішнього оздоблення закінчилися лише 1089 р. У тому ж році храм було освячено.

Наприкінці ХІ – початку ХІІ ст. до північно-західного рогу собору було прибудовано невеликий чотирьохстовпний однобанний храм на честь Іоанна Предтечі. Деякі дослідники вважають, що вона була освячена разом з Успенським собором у 1089 р.

За багатовікову історію свого існування храм неодноразово зазнавав руйнацій і перебудов. Наприкінці ХІ ст. він постраждав під час нападу половців хана Боняка. У 1230 р. під час землетрусу розколовся барабан, провалилася баня, а в стінах утворилися великі тріщини. У 1240 р., у часи татаро-монгольського навали, собор знову був ушкоджений. Відновлення храму відбулося за часів останнього київського князя Симеона Олельковича (1455–1470).

Найістотніших змін зовнішній вигляд Успенської церкви зазнав після пожежі 1718 р. Реконструкція собору, під час якої були відбудовані 8 приділів, тривала з 1722 по 1729 рр

Упродовж віків Успенський собор був почесним місцем поховання видатних представників князівських династій та осіб з українських, литовських, російських та білоруських родин.

Успенський собор був зруйнований під час Другої світової війни, 3 листопада 1941 р.

Розбирання руїн тривало до 1962 р. У 1999 р. було прийняте рішення про відновлення цієї важливої пам’ятки культури. Будівельні роботи були завершені за два роки, собор відновлений в архітектурних формах ХVІІІ ст. Загальна площа забудови Успенського собору сягає 2025 кв. м, площа приміщень – 1879 кв. м. Висота храму 51,7 м, висота центрального хреста – 4,2 м.