Ярославський провулок

Яросла́вський прову́лок — провулок у Подільському районі міста Києва, місцевість Поділ. Пролягає від Житньоторзької площі та Ярославської вулиці до Щекавицької вулиці.

Провулок виник в першій половині XIX століття під назвою провулок Боричів Тік, як продовження вулиці Боричів Тік. У 1869 році отримав назву Базарний провулок, як розташований поряд із Житнім торгом, з 1944 року — Фруктовий провулок. Сучасна назва — з 1955 року.

В першій половині XVII ст. зазаначений район входив у межі, так званого, Біскупського містечка. Біскупське містечко (Біскупщина) було утворене в 1602 р., на території з населенням, що раніше належала міській громаді й замку, була передана під юрисдикцію київського біскупа (католицького єпископа). До Біскупщини входили урочища  Глибочицьке, Кожум’яки, частина Гончарів, гора Щекавиця, частина Лук’янівського плато з Кудрявцем. Владу над цією територією київські біскупи мали лише 17 років. У 1619 р. за розпорядженням Сигізмунда ІІІ з-під їхньої юрисдикції було вилучено гору Щекавицю, долини Кудрявця та Юркового ставка та передано магістратові. Отже Біскупське містечко стало займати територію близько 1 га й охоплювало територію підніжжя Щекавиці, ділянки долини між нею і замковою горою до початку урочища Гончари–Кожум’яки. На території Біскупщини (поблизу сучасного Житнього ринку) розташовувався  кафедральний католицький костел. Під час Визвольної війни 1648-1654 рр. всі вищезгадані землі перейшли під юрисдикцію магістрату. А після відміни Магдебургзького права вони стали належати міщанським родинам Києва